THEORETICAL BASES OF RECOVERY OF ATHLETES AFTER INJURIES AND OPERATIONS (literature review)
DOI:
https://doi.org/10.64108/imh.2025.2.2.44Ключові слова:
спорт, травматизм, реабілітація, спортсмени, фізична терапія, реабілітаційна програма, відновлення.Анотація
Резюме. Метою нашого дослідження став аналіз сучасних методів та стратегій відновлення спортсменів після травм та операцій, а також оцінка їх ефективності на основі практичних досліджень.
Об’єкт та методи дослідження. Аналіз наукової літератури та сучасних досліджень у сфері реабілітації спортсменів. Огляд медичних, фізичних та інноваційних методів відновлення спортсменів.
Результати. На думку багатьох дослідників, спортивні змагання є одними з найнебезпечніших щодо травмування опорно-рухового апарату. Спорт лідирує за кількістю травм, здебільшого через швидкі зміни рухів під час гри та необхідність ухвалювати швидкі й ефективні рішення в умовах обмеженого часу. Окрім фізичної підготовки, спортсмени під час змагань піддаються значним неврологічним та психологічним навантаженням, що супроводжуються інтенсивними емоційними переживаннями. Це зумовлено, зокрема, фізичним контактом, частими стрибками, спринтами та різкими поворотами, які часто сприяють виникненню спортивних травм. Найбільше травм отримують досвідчені спортсмени, які змагаються на високому професійному рівні понад 10 років.
Основна мета реабілітаційного процесу — зменшити ступінь травми, скоротити або відновити порушення та функціональні втрати, а також запобігти, виправити або повністю усунути інвалідність.
Процес реабілітації курує мультидисциплінарна команда, до складу якої входять лікар, спортивні лікарі, фізичні терапевти, ортопеди, фізіотерапевти, реабілітологи, фізичні педагоги, спортивні тренери, психологи і дієтологи. Команда, яка працює разом зі спортсменом і тренером, визначає цілі реабілітації, оцінює прогрес і встановлює терміни повернення до тренувань та змагань.
Правильна постановка цілей є ключовою для спортивної реабілітації, оскільки може суттєво прискорити процес відновлення після травми. Цілі повинні бути чітко визначеними, вимірюваними та сформульованими в конкретних поведінкових термінах. Дослідження показують, що цілі повинні бути амбіційними, але досяжними. Важливо орієнтуватися на короткострокові цілі як кроки до досягнення довгострокових результатів.
Психологічне відновлення включає роботу над адаптацією до змін у фізичному стані і нових умовах тренувань. Спортсменам потрібно навчитися адаптуватися до нових або змінених фізичних можливостей і знайти нові стратегії для досягнення високих результатів. Це може включати адаптацію техніки виконання вправ, зміну тренувальних стратегій або навіть освоєння нових спортивних навичок. Психологічний компонент реабілітації включає аспекти відновлення впевненості в собі. Поступове досягнення реалістичних цілей, позитивні підкріплення та досягнення проміжних успіхів допомагають відновити впевненість. У реабілітаційній програмі мають бути завдання, які поступово підвищують складність, дозволяючи спортсмену відчувати поступовий прогрес.
На поліпшення якості реабілітаційного процесу і, як наслідок, на успішність повернення спортсменів до активної спортивної діяльності, впливають обґрунтовані рекомендації щодо застосування різних методів відновлення у спортивній практиці, які використовуються для розробки індивідуалізованих реабілітаційних програм.
Висновки. Успішне відновлення спортсменів після травм передбачає комплексний підхід, який охоплює як фізичні, так і психологічні аспекти. Взаємодія між фізичними і психологічними компонентами реабілітації допомагає спортсменам не тільки відновити свою фізичну форму, але і повернутися до змагань з новою впевненістю і мотивацією.
Завантажити
Посилання
1. Hootman JM, Dick R, Agel J. Epidemiology of Collegiate Injuries for 15 Sports: Summary and Recommendations for Injury Prevention Initiatives. J Athl Train. 2007;42(2):311-319.
2. Voznyi S, Havrylchenko L. Neirotsyrkuliatorna dystoniia u yunykh sportsmeniv [Neurocirculatory dystonia in young athletes]. Aktualni problemy yunatskoho sportu. 2007;2007:240-244. [Ukrainian]
3. Cahill BR, Griffith EH. Effect of preseason conditioning on the incidence and severity of high school football knee injuries. Am J Sports Med. 2012;6(4):180-184. https://doi.org/10.1177/036354657800600406
4. Kurko Ya, Kulchytskyi ZI. Osoblyvosti rivnia fizychnoho stanu sportsmeniv za riznykh pohodnykh umov [Features of the level of physical condition of athletes under different weather conditions]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2011;4:98-101. [Ukrainian]
5. Byba LM, Babanin O O. Sportyvnyi travmatyzm pid chas zaniat fizychnoiu pidho-tovkoiu i yoho profilaktyka [Sports injuries during physical training and its prevention]. Uzhhorod; 2010. 52 s. [Ukrainian]
6. Movchan VP. Problema travmatyzmu v sporti ta yoho profilaktyka [The problem of injury in sports and its prevention]. Molodyi vchenyi. 2018;4.2:207-210. [Ukrainian]
7. Sokruta VM. Sportyvna medytsyna [Sports medicine]. Donetsk: Kashtan; 2013. 472 s. [Ukrainian]
8. Voronin D Mirza O. Prohrama fizychnoi reabilitatsii basketbolistiv z posttravmatychnym bolovym syndromom poperekovo-kryzhovoi dilianky [Physical rehabilitation program of basketball players with post-traumatic lumbosacral pain syndrome]. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia. 2010;3:129-31. [Ukrainian]
9. Horbunov LM. Znachennia zasobiv i metodiv fizychnoi reabilitatsii v kompleksnomu likuvanni travm oporno-rukhovoho aparatu u velosypedystiv [The value of means and methods of physical rehabilitation in the complex treatment of injuries of the musculoskeletal system in cyclists]. Olimpiiskyi sport i sport dlia vsikh. K; 2005. s. 775. [Ukrainian]
10. Hootman JM, Dick J, Agel R. Epidemiology of Collegiate Injuries for 15 Sports: Summary and Recommendations for Injury Prevention Initiatives. Athl Train. 2007;42(2):2007:311-319.
11. Reeser JC, Verhagen EH, Briner WW, Askeland TI, Bahr RC. Strategies for the prevention of volleyball related injuries. Br J Sports Med. 2006;40:594-600. https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.018234
12. Driukov VO, Mistulova TIe. Naukovo-metodychne ta medychne zabezpechennia sportsmeniv u sporti naivyshchykh dosiahnen [Scientific and methodological and medical support for athletes in the sport of the highest achievements]. K: Naukova dumka; 2004. 277 s. [Ukrainian]
13. Driukov VO, Pavlenko YuO, Yukhno YuO. Vprovadzhennia suchasnykh tekhnolohii u praktyku pidhotovky vysokokvalifikovanykh sportsmeniv [Introduction of modern technologies in the practice of training highly qualified athletes]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biol problemy fizychnoho vykhovannia ta sportu. 2003;3:52-56. [Ukrainian]
14. Lynets M, Artiukh V. Osoblyvosti rozvytku i funktsionuvannia profesiinoho sportu v Yevropi [Features of development and functioning of professional sports in Europe]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi. 2002;1:24-26. [Ukrainian]
15. Pavlenko Yu. Orhanizatsiia ta seredovyshche systemy naukovo-metodychnoho zabezpechennia olimpiiskoi pidhotovky [Organization and environment of the system of scientific and methodological support of Olympic training]. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport. 2011;4(6):34-39. [Ukrainian]
16. Pavlenko YuO. Naukovo-metodychne zabezpechennia pidhotovky sportsmeniv v olimpiiskomu sporti [Scientific and methodological support for the training of athletes in Olympic sports]. K: Olimp l-ra; 2011. 312 s. [Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 S. I. Danilchenko, I. V. Golovchenko (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.









