THE EVOLUTION OF ATOPIC DISORDERS: INSIGHTS INTO THR ATOPIC MARCH

Автор(и)

  • R. F. Yeromenko National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine Перекладач https://orcid.org/0000-0002-1252-523X
  • O. M. Lytvynova National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine Перекладач https://orcid.org/0000-0002-0996-2500
  • H. L. Lytvynenko National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine, Перекладач https://orcid.org/0000-0001-5727-5361
  • O. P. Matviychuk National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine, Автор https://orcid.org/0000-0001-6296-5463

DOI:

https://doi.org/10.64108/imh.2025.2.2.30

Ключові слова:

атопічний марш, алергічні захворювання, патогенетичні зв’язки, атопічний дерматит, харчова алергія, алергічний риніт, бронхіальна астма, дитячий ранній вік.

Анотація

Резюме. Атопічний марш охоплює послідовність алергічних захворювань, таких як: атопічний дерматит, харчова алергія, алергічний риніт і бронхіальна астма, які часто розвиваються в певній послідовності в одного й того самого індивіда. Цей термін було запропоновано як концептуальну модель, що покликана пояснити траєкторію розвитку алергічних захворювань у дитячому віці. Спочатку вважалося, що атопічний марш є єдиною та визначальною траєкторією розвитку алергії. У цьому огляді розглядаються епідеміологічні докази існування різних траєкторій алергічного маршу (тобто відмінних шляхів розвитку атопії у різних людей), аналізується роль генетичних факторів, навколишнього середовища та ендотипів захворювання у формуванні цих траєкторій, а також обговорюється клінічна цінність цієї моделі. Системна імунна відповідь на шкірне запалення може запускати або посилювати розвиток атопічних коморбідностей у генетично чи імунологічно схильних осіб. Однак такі зв’язки можуть відображати не стільки послідовний розвиток хвороб, скільки наявність спільних генетичних локусів і зовнішніх факторів, таких як дисбіоз мікробіоти. Удаване тимчасове співпадіння виникнення захворювань може насправді свідчити про пікову частоту кожної хвороби у певних тканинах, що більше вказує на кластеризацію порушень, а не на послідовний "марш".

Перспективні довготривалі когортні дослідження є цінним інструментом для вивчення виникнення додаткових атопічних станів після розвитку дерматиту, а також для виявлення фенотипових, генотипових та екологічних факторів ризику. Нещодавні дослідження визначили низку факторів ризику розвитку множинних атопічних коморбідностей у дітей раннього віку з атопічним дерматитом. До них належать: тяжкість і хронічність перебігу захворювання, ранній вік початку, наявність атопії у батьків, мутації гена філагрину, полісенсибілізація тощо. Ранні дослідження, спрямовані на відновлення епідермального бар’єра, модифікацію складу мікробіому або зміну впливу алергенів, можуть допомогти з’ясувати відносний вплив дефектів бар’єра, генетичних змін і навколишнього середовища на ризик, час виникнення та перебіг Th2-опосередкованих порушень.

Ця еволюція вимагає переходу від розгляду алергічних захворювань як лінійної прогресії супутніх захворювань до визнання їх компонентами моделі мультиморбідності, що перекривається. Такий підхід дозволяє проводити проактивний моніторинг пацієнтів на основі їхньої схильності до розвитку супутніх алергічних розладів. Важливо, що ранній початок атопічного захворювання пов'язаний з підвищеним ризиком стійкої мультиморбідності. Новітні джерела також вказують на те, що алергічні стани часто супроводжуються порушенням фіксованої послідовності розвитку симптомів. Ефективний контроль та своєчасне лікування алергічних захворювань можуть впливати на траєкторію атопічного маршу та потенційно запобігати його прогресуванню. Для досягнення цієї мети стратегії раннього втручання повинні керуватися достовірними дослідженнями, які визначають цільові групи населення та мінімізують затримки або невідповідне лікування. Застосування системної медицини, включаючи інтеграцію клінічних даних, мультиоміку, епідеміологію та механістичне моделювання, буде ключем до розуміння основних патофізіологічних шляхів, які вказують на розбіжні алергічні траєкторії. Цей підхід обіцяє змінити діагностику, лікування та прогностичну точність, що зрештою дозволить запобігти виникненню алергічних захворювань.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • R. F. Yeromenko , National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine

    National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine

  • O. M. Lytvynova, National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine

    National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine

  • H. L. Lytvynenko, National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine,

    National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine,

  • O. P. Matviychuk, National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine,

    National University of Pharmacy, Department of Clinical Laboratory Diagnostics, Microbiology and Biological Chemistry, Kharkiv, Ukraine,

Посилання

1. Cohen, B. (2023). Allergic rhinitis. Pediatrics in Review, 44(10), 537–550. https://doi.org/10.1542/pir.2022-005618

2. Zheng, T., Yu, J., Oh, M. H., & Zhu, Z. (2011). The atopic march: Progression from atopic dermatitis to allergic rhinitis and asthma. Allergy, Asthma & Immunology Research, 3(2), 67–73. https://doi.org/10.4168/aair.2011.3.2.67

3. Yaneva, M., & Darlenski, R. (2021). The link between atopic dermatitis and asthma – Immunological imbalance and beyond. Asthma Research and Practice, 7(16). https://doi.org/10.1186/s40733-021-00082-0

4. Hill, D. A., & Artis, D. (2010). Intestinal bacteria and the regulation of immune cell homeostasis. Annual Review of Immunology, 28, 623–667. https://doi.org/10.1146/annurev-immunol-030409-101330

5. Ito, T., Liu, Y. J., & Arima, K. (2012). Cellular and molecular mechanisms of TSLP function in human allergic disorders: TSLP programs the “Th2 code” in dendritic cells. Allergology International, 61, 35–43. https://doi.org/10.2332/allergolint.11-RAI-0376

6. Judd, L. M., et al. (2015). Elevated IL-33 expression is associated with pediatric eosinophilic esophagitis, and exogenous IL-33 promotes eosinophilic esophagitis development in mice. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology, 310(1), G13–G25. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00290.2015

7. Tsuge, M., Ikeda, M., Matsumoto, N., Yorifuji, T., & Tsukahara, H. (2021). Current insights into atopic march. Children, 8(11), 1067. https://doi.org/10.3390/children8111067

8. Bantz, S. K., Zhu, Z., & Zheng, T. (2014). The atopic march: Progression from atopic dermatitis to allergic rhinitis and asthma. Journal of Clinical & Cellular Immunology, 5(2), 202. https://doi.org/10.4172/2155-9899.1000202

9. Myles, I. A., Earland, N. J., Anderson, E. D., Moore, I. N., Kieh, M. D., Williams, K. W., et al. (2018). First-in-human topical microbiome transplantation with Roseomonas mucosa for atopic dermatitis. JCI Insight, 3(9), e120608. https://doi.org/10.1172/jci.insight.120608

10. Wallmeyer, L., Dietert, K., Sochorova, M., Gruber, A. D., Klauser, B., Vavrova, K., et al. (2017). TSLP is a direct trigger for T cell migration in filaggrin-deficient skin equivalents. Scientific Reports, 7, 774. https://doi.org/10.1038/s41598-017-00670-2

11. Marenholz, I., Esparza-Gordillo, J., Rüschendorf, F., Bauerfeind, A., Strachan, D. P., Spycher, B. D., Baurecht, H., Margaritte-Jeannin, P., Sääf, A., Kerkhof, M., et al. (2015). Meta-analysis identifies seven susceptibility loci involved in the atopic march. Nature Communications, 6, 8804. https://doi.org/10.1038/ncomms9804

12. Gupta, J., Johansson, E., Bernstein, J. A., Chakraborty, R., Hershey, G. K. K., Rothenberg, M. E., & Mersha, T. B. (2016). Resolving the etiology of atopic disorders by using genetic analysis of racial ancestry. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 138(3), 676–699. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.11.041

13. Tsukahara, H. (2014). Oxidative stress biomarkers: Current status and future perspective. In H. Tsukahara & K. Kaneko (Eds.), Studies on pediatric disorders (pp. 87–113). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0835-6_6

14. Yang, L., Fu, J., & Zhou, Y. (2020). Research progress in atopic march. Frontiers in Immunology, 11, 1907. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01907

15. Bertino, L., Guarneri, F., Cannavò, S. P., Casciaro, M., Pioggia, G., & Gangemi, S. (2020). Oxidative stress and atopic dermatitis. Antioxidants, 9(3), 196. https://doi.org/10.3390/antiox9030196

16. de las Vecillas, L., & Quirce, S. (2024). The multiple trajectories of the allergic march. Journal of Investigational Allergology and Clinical Immunology, 34(2), 75–84. https://doi.org/10.18176/jiaci.0983

Завантаження

Опубліковано

12.09.2025

Номер

Розділ

Огляд літератури