NEW WAYS TO ADDRESS THE PROBLEM OF CHRONIC NON-COMMUNICABLE DISEASES

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.64108/imh.2025.2.2.57

Ключові слова:

хронічні неінфекційні захворювання, мітохондріальна дисфункція, континуум хронічних неінфекційних захворювань, теорія комплексних систем, кінезіотерапія, біофотоновий сигналінг, міофасціальна система

Анотація

Резюме. Огляд присвячений пошуку нових напрямків для розв'язання проблеми хронічних неінфекційних захворювань у майбутньому. Термін «неінфекційні захворювання» (НЗЗ) стосується хронічних захворювань внутрішніх органів людини, які не передаються від однієї людини до іншої. Цей термін вперше був використаний медичною академічною спільнотою та Всесвітньою організацією охорони здоров'я наприкінці 20 століття після поглиблення розуміння спільного патогенезу всіх неінфекційних захворювань. Усі неінфекційних захворювань мають тривалий перебіг/катамнез і є результатом поєднання генетичних, фізіологічних, екологічних та поведінкових факторів.

Мета цього перспективного огляду була позначити нові перспективні напрями у вирішенні проблеми хронічних неінфекційних захворювань із позиції сучасних біофізичних знань.

Матеріали і методи: загально наукові і теоретичні методи були використані у теоретичному дослідженні. Результати системного аналізу існуючих нових наукових знань, які потенційно можуть стати основою нових підходів у вирішенні проблеми хронічних неінфекційних захворювань, представлені в огляді.

Результати. В результаті теоретичного дослідження було визначено такі перспективні наукові напрямки вирішення проблеми неінфекційних захворювань (НЗЗ) у майбутньому:

  • Мітохондріальна дисфункція як нова тенденція в патогенезі НЗЗ та нова терапевтична мішень;
  • Континуум НЗЗ – нова модель їх катамнезу;
  • Теорія складних систем людського організму – новий підхід до системного вивчення НЗЗ;
  • Перспективна роль магнітобіології в пошуку нових механізмів патогенезу НЗЗ;
  • Частотно-хвильова модель будови тіла людини – перспективний напрямок у пошуку нових методів діагностики та лікування НЗЗ;
  • Кінезіотерапія та регулярні фізичні вправи – науково обґрунтовані способи подолання мітохондріальної дисфункції та НЗЗ.

Висновки: найперспективніші були визначені напрями, пов'язані з поглибленням знань патогенезу хронічних неінфекційних захворювань як основи патології. Це є дослідження, присвячені ролі мітохондрій, створенню нових уявлень про континуум хронічних неінфекційних захворювань, пошуку нових механізмів патогенезу хронічних неінфекційних захворювань на основі нових знань магнітобіології, поглиблення знань про роль міофасціальної системи в енергозабезпеченні тіла людини. Принципово важливе значення має розвиток ідей Теорії організму людини як комплексної системи проф. А. Вайнораса. Перспективним напрямком є дослідження можливостей інструментально-діагностичних комплексів на основі вегеторезонансного тестування та методів біорезонансної терапії у комплексному віданні та лікуванні пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • G. V. Nevoit, Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

    Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

  • K. Poderiene, Department of Health and Rehabilitation, Lithuanian sports university Institute of Sports Science and Innovation, Kaunas, Lithuania

    Department of Health and Rehabilitation, Lithuanian sports university Institute of Sports Science and Innovation, Kaunas, Lithuania

  • S. I. Danylchenko, Department of Physical Therapy, Occupational Therapy, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

    Department of Physical Therapy, Occupational Therapy, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

  • M. M. Potyazhenko, Department of Internal Medicine and Emergency Medicine, Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine

    Department of Internal Medicine and Emergency Medicine, Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine

  • O. P. Mintser, Department of Fundamental Disciplines and Informatics, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

    Department of Fundamental Disciplines and Informatics, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

  • G. Jarusevicius, Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

    Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

  • A. Vainoras , Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

    Laboratory for Automatization of Cardiovascular Investigations, Cardiology Institute, Lithuanian University of Health Sciences, Kaunas, Lithuania

Посилання

1. World Health Organization (WHO). Noncommunicable Diseases. https://www.who.int/health-topics/noncommunicable-diseases#tab=tab_1 (accessed on March 22, 2025).

2. The Lancet. (2022). Non-communicable diseases: What now? The Lancet, 399(10331), 1201. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(22)00567-0

3. Kostova, D., Richter, P., Van Vliet, G., Mahar, M., & Moolenaar, R. L. (2021). The role of noncommunicable diseases in the pursuit of global health security. Health Security, 19(3), 288–301. https://doi.org/10.1089/hs.2020.0121

4. Hyder, A. A., Rylance, S., Al Saegh, A., Feigin, V. L., Kataria, I., Laatikainen, T., Lee, L., Mahendradhata, Y., Marten, R., Mikkelsen, B., Miranda, J. J., Nugent, R., Owolabi, M., Sullivan, R., Virani, S. S., & Reddy, K. S. (2023). Strengthening evidence to inform health systems: Opportunities for the WHO and partners to accelerate progress on non-communicable diseases. BMJ Global Health, 8(11), Стаття e013994. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2023-013994

5. World Health Organization. Global Action Plan for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases 2013-2020. Geneva 2013. https://www.who.int/publications/i/item/9789241506236 (accessed on July 14, 2024).

6. Gassner, L., Zechmeister-Koss, I., Reinsperger, I. (2022). National Strategies for Preventing and Managing Non-communicable Diseases in Selected Countries. Front. Public Health. 10, 838051. doi: 10.3389/fpubh.2022.838051.

7. Mikkelsen, B., Williams, J., Rakovac, I., Wickramasinghe, K., Hennis, A., Shin, H.-R., Farmer, M., Weber, M., Berdzuli, N., Borges, C., Huber, M., & Breda, J. (2019). Life course approach to prevention and control of non-communicable diseases. BMJ, l257. https://doi.org/10.1136/bmj.l257

8. Kundu, J., & Chakraborty, R. (2023). Socio-economic inequalities in burden of communicable and non-communicable diseases among older adults in India: Evidence from Longitudinal Ageing Study in India, 2017–18. Plos One, 18(3), https://doi.org/10.1371/journal.pone.0283385

9. Andrade, C. A. S., Mahrouseh, N., Gabrani, J., Charalampous, P., Cuschieri, S., Grad, D. A., Unim, B., Mechili, E. A., Chen-Xu, J., Devleesschauwer, B., Isola, G., von der Lippe, E., Baravelli, C. M., Fischer, F., Weye, N., Balaj, M., Haneef, R., Economou, M., Haagsma, J. A., & Varga, O. (2023). Inequalities in the burden of non-communicable diseases across European countries: A systematic analysis of the Global Burden of Disease 2019 study. International Journal for Equity in Health, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12939-023-01958-8

10. Picard, M., Wallace, D. C., & Burelle, Y. (2016). The rise of mitochondria in medicine. Mitochondrion, 30, 105–116. https://doi.org/10.1016/j.mito.2016.07.003

11. Wang, S., Tan, J., Miao, Y., & Zhang, Q. (2022). Mitochondrial dynamics, mitophagy, and mitochondria–endoplasmic reticulum contact sites crosstalk under hypoxia. Frontiers in Cell and Developmental Biology, 10. https://doi.org/10.3389/fcell.2022.848214

12. Videla, L. A., Marimán, A., Ramos, B., José Silva, M., & del Campo, A. (2022b). Standpoints in mitochondrial dysfunction: Underlying mechanisms in search of therapeutic strategies. Mitochondrion, 63, 9–22. https://doi.org/10.1016/j.mito.2021.12.006

13. Castegna, A., Iacobazzi, V., & Infantino, V. (2015). The mitochondrial side of epigenetics. Physiological Genomics, 47(8), 299–307. https://doi.org/10.1152/physiolgenomics.00096.2014

14. Thangaraj, K., Khan, N., Govindaraj, P., & Meena, A. (2015). Mitochondrial disorders: Challenges in diagnosis & treatment. Indian Journal of Medical Research, 141(1), 13. https://doi.org/10.4103/0971-5916.154489

15. Neis, E.P.J.G., Dejong, C.H.C., and Rensen, S.S. (2015). The Role of Microbial Amino Acid Metabolism in Host Metabolism. Nutrients 7(4), 2930–2946.

16. Neis, E., Dejong, C., & Rensen, S. (2015). The role of microbial amino acid metabolism in host metabolism. Nutrients, 7(4), 2930–2946. https://doi.org/10.3390/nu7042930

17. Samocha-Bonet, D., Campbell, L. V., Mori, T. A., Croft, K. D., Greenfield, J. R., Turner, N., & Heilbronn, L. K. (2012). Overfeeding reduces insulin sensitivity and increases oxidative stress, without altering markers of mitochondrial content and function in humans. PLoS ONE, 7(5), https://doi.org/10.1371/journal.pone.0036320

18. Nevoit, G., Poderiene, K., Potyazhenko, M., Mintser, O., Jarusevicius, G., & Vainoras, A. (2025). The concept of biophotonic signaling in the human body and brain: Rationale, problems and directions. Frontiers in Systems Neuroscience, 19. https://doi.org/10.3389/fnsys.2025.1597329

19. Nevoit, G., Jarusevičius, G., Filyunova, O., Danyl¬chenko, S., Potyazhenko, M., Mintser, O., Bumblytė, I. A., & Vainoras, A. (2025). Magneto-electrochemical theory of metabolism: electromagnetic communication of cells and the role of the extracellular atrix. Biologija, 71(1). https://doi.org/10.6001/biologija.2025.71.1.3

20. Rahman, S. (2020). Mitochondrial disease in children. Journal of Internal Medicine, 287(6), 609–633. https://doi.org/10.1111/joim.13054

21. Zheng, Y., Zhang, J., Zhu, X., Wei, Y., Zhao, W., Si, S., & Li, Y. (2023). A mitochondrial perspective on noncommunicable diseases. Biomedicines, 11(3), 647. https://doi.org/10.3390/biomedicines11030647

22. San-Millán, I. (2023). The key role of mitochondrial function in health and disease. Antioxidants, 12(4), 782. https://doi.org/10.3390/antiox12040782

23. Bisaccia, G., Ricci, F., Gallina, S., Di Baldassarre, A., and Ghinassi, B. (2021). Mitochondrial Dysfunction and Heart Disease: Critical Appraisal of an Overlooked Association. Int J Mol Sci. 22(2), 614. doi: 10.3390/ijms22020614.

24. Kulovic-Sissawo, A., Tocantins, C., Diniz, M. S., Weiss, E., Steiner, A., Tokic, S., Madreiter-Sokolowski, C. T., Pereira, S. P., & Hiden, U. (2024). Mitochondrial dysfunction in endothelial progenitor cells: Unraveling insights from vascular endothelial cells. Biology, 13(2), 70. https://doi.org/10.3390/biology13020070

25. Marchi, S., Guilbaud, E., Tait, S. W. G., Yamazaki, T., & Galluzzi, L. (2022). Mitochondrial control of inflammation. Nature Reviews Immunology. https://doi.org/10.1038/s41577-022-00760-x

26. Dabravolski, S. A., Nikiforov, N. G., Eid, A. H., Nedosugova, L. V., Starodubova, A. V., Popkova, T. V., Bezsonov, E. E., & Orekhov, A. N. (2021). Mitochondrial dysfunction and chronic inflammation in polycystic ovary syndrome. International Journal of Molecular Sciences, 22(8), 3923. https://doi.org/10.3390/ijms22083923

27. Doi, H., & Saito, T. (2024). Unveiling aquatic organism health through eproteins: A contemporary perspective. Research Ideas and Outcomes, 10. https://doi.org/10.3897/rio.10.e127927

28. Nevoit, G., Jarusevicius, G., Potyazhenko, M., Mintser, O., Bumblyte, I.A., Vainoras, A. (2025). Mitochondrial Dysfunction and Atherosclerosis: The Problem and the Search for Its Solution. Biomedicines, 13, 963. https://doi.org/10.3390/biomedicines13040963

29. Nevoit, G., Jarusevicius, G., Potyazhenko, M., Mintser, O., Bumblyte, I.A., Vainoras, A. (2024). Mitochondrial Dysfunction and Risk Factors for Noncommunicable Diseases: From Basic Concepts to Future Prospective. Diseases, 12(11), 277. https://doi.org/10.3390/diseases12110277

30. Mintser O.P., Potiazhenko M.M., Nevoit H.V. (2022) Mitokhondrialna dysfunktsiia u zahalnomu kontynuumi neinfektsiinykh zakhvoriuvan iz pozytsii systemnoi medytsyny. Chastyna I. Ohliad literatury i rezultaty teoretychnoho doslidzhennia. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 1-2 (147-148), I-IV: 67-74. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.147.227281.

31. Brown, D. A., Perry, J. B., Allen, M. E., Sabbah, H. N., Stauffer, B. L., Shaikh, S. R., Cleland, J. G. F., Colucci, W. S., Butler, J., Voors, A. A., Anker, S. D., Pitt, B., Pieske, B., Filippatos, G., Greene, S. J., & Gheorghiade, M. (2016). Mitochondrial function as a therapeutic target in heart failure. Nature Reviews Cardiology, 14(4), 238–250. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2016.203

32. Khan, M. S., & Butler, J. (2019). Targeting mitochondrial function in heart failure. JACC: Basic to Translational Science, 4(2), 158–160. https://doi.org/10.1016/j.jacbts.2019.03.003

33. Aida, H., Takeda, H., & Doi, T. (2021). Analysis of mechanically induced subsurface damage and its removal by chemical mechanical polishing for gallium nitride substrate. Precision Engineering, 67, 350–358. https://doi.org/10.1016/j.precisioneng.2020.10.007

34. Zong, Y., Li, H., Liao, P., Chen, L., Pan, Y., Zheng, Y., Zhang, C., Liu, D., Zheng, M., & Gao, J. (2024). Mitochondrial dysfunction: Mechanisms and advances in therapy. Signal Transduction and Targeted Therapy, 9(1). https://doi.org/10.1038/s41392-024-01839-8

35. Singh, A., Faccenda, D., & Campanella, M. (2021). Pharmacological advances in mitochondrial therapy. EBioMedicine, 65, 103244. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103244

36. Dzau, V., & Braunwald, E. (1991). Resolved and unresolved issues in the prevention and treatment of coronary artery disease: A workshop consensus statement. American Heart Journal, 121(4), 1244–1263. https://doi.org/10.1016/0002-8703(91)90694-d

37. Dzau, V. J., Antman, E. M., Black, H. R., Hayes, D. L., Manson, J. E., Plutzky, J., Popma, J. J., & Stevenson, W. (2006). The cardiovascular disease continuum validated: Clinical evidence of improved patient outcomes. Circulation, 114(25), 2871–2891. https://doi.org/10.1161/circulationaha.106.655761

38. Dzau, V. J., Antman, E. M., Black, H. R., Hayes, D. L., Manson, J. E., Plutzky, J., Popma, J. J., & Stevenson, W. (2006a). The cardiovascular disease continuum validated: Clinical evidence of improved patient outcomes. Circulation, 114(25), 2850–2870. https://doi.org/10.1161/circulationaha.106.655688

39. García-Donaire, J. A., & Ruilope, L. M. (2011). Cardiovascular and renal links along the cardiorenal continuum. International Journal of Nephrology, 2011, 1–8. https://doi.org/10.4061/2011/975782

40. Dzau, V. (2005). The cardiovascular continuum and renin–angiotensin–aldosterone system blockade. Journal of Hypertension 23, S9-S17.

41. Arocha Rodulfo, J. I. (2020). Aproximación al continuo cardiometabólico. Descripción narrativa. Clínica e Investigación en Arteriosclerosis. https://doi.org/10.1016/j.arteri.2020.10.003

42. Mintser, O. P., Potiazhenko, М. М., & Nevoit, G. V. (2022). Non-communicable diseases: The concept of a general continuum (first report). Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 22(1), 203–210. https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.1.203

43. Toledo, F. G. S., Johannsen, D. L., Covington, J. D., Bajpeyi, S., Goodpaster, B., Conley, K. E., & Ravussin, E. (2017). Impact of prolonged overfeeding on skeletal muscle mitochondria in healthy individuals. Diabetologia, 61(2), 466–475. https://doi.org/10.1007/s00125-017-4496-8

44. Powers, S.K., Wiggs, M.P., Duarte, J.A., Zergeroglu, A.M., and Demirel, H.A. (2012). Mitochondrial signaling contributes to disuse muscle atrophy. Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. 303(1), E31-9. doi: 10.1152/ajpendo.00609.2011.

45. Hyatt, H.W., and Powers, S.K. (2021). Mitochondrial Dysfunction Is a Common Denominator Linking Skeletal Muscle Wasting Due to Disease, Aging, and Prolonged Inactivity. Antioxidants 10, 588. doi: 10.3390/antiox10040588.

46. Alway, S. E., Paez, H. G., & Pitzer, C. R. (2023). The role of mitochondria in mediation of skeletal muscle repair. Muscles, 2(2), 119–163. https://doi.org/10.3390/muscles2020011

47. Durstine, J.L., Gordon, B., Wang, Z., Luo, X. (2013). Chronic disease and the link to physical activity. J. Sport. Health Sci. 2, 3.

48. Vainoras A. (2015). Complex system approach in evaluation of persons physical activity features. Is part of Acta Physiologica: Special Issue: Abstracts from the Joint Meeting of the Federation of European Physiological Societies and the Baltic Physiological Societies: Kaunas, Lithuania, 26–29 August 2015: abstracts / Federation of European Physiological Societies. Lithuanian Physiological Society [et al.]. Stockholm: John Wiley & Sons Ltdiley & Sons Ltd, 215, S705, 41-41, no. S10-4.

49. Vainoras, A., Daunoravičienė, A., Šiupšinskas, L. Zaveckas, V., Poderys, J., Mauricienė, V., Dulkinienė, I., Svederskienė, V., Poškaitis, V., Sendţikaitė, E. (2008). Kineziologija. Kaunas: Vitae Litera.

50. Wells, J.D. (2020). Discovery Beyond the Standard Model of Elementary Particle Physics. In Springerbriefs in Physics Ser. Springer: Nature Switzerland AG.

51. Paganini, P. (2023). Fundamentals of Particle Physics: Understanding the Standard Model. Cambridge: Cambridge University Press.

52. Hübsch, T. (2023). Advanced Concepts in Particle and Field Theory. Cambridge: Cambridge University Press.

53. Nevoit, G., Landauskas, M., McCarty, R., Bumblyte, I. A., Potyazhenko, M., Taletaviciene, G., Jarusevicius, G., & Vainoras, A. (2025). Schumann resonances and the human body: Questions about interactions, problems and prospects. Applied Sciences, 15(1), 449. https://doi.org/10.3390/app15010449

54. Davies, P. C. W. (2010). The Ghost in the Atom: A Discussion of the Mysteries of Quantum Physics. Cambridge: Cambridge University Press.

55. Nevoit, G. V. (2021). Magnetoelectrochemical concept of metabolism: Postulates and main conclusions. part 1. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(1), 203–209. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.203

56. Nevoit, G. V. (2021b). Magnetoelectrochemical concept of metabolism: Postulates and main conclusions. part 2. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 21(2), 229–233. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.2.229

57. Mintser, O. P., Potiazhenko, M. М., Vainoras, A. L., Bumblytė, I. B., & Nevoit, G. V. (2022). Informational analytical representations of the magneto-electrochemical theory of metabolism, life and health. Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu, 7(5), 232–246. https://doi.org/10.26693/jmbs07.05.232

58. Mintser, O., Potiazhenko, M., and Nevoit, G. (2023). Informational analytical representations of the magneto-electrochemical theory of life and health. JAIR. 2, 91–98. https://doi.org/10.25929/38d5-p759.

59. Mintser, O.P., Potiazhenko, M.M., Nevoit, H.V. (2021). Mahnitoelektrokhimichna teoriia obminu rechovyn. Tom1. Kontseptualizatsiia. Monohrafiia za zah. red. O.P. Mintsera, M.M. Potiazhenka. Kyiv-Poltava, Interservis.

60. Nevoit, G., Bumblyte, I. A., Potyazhenko, M., & Minser, O. (2022). Modern biophysical view of electromagnetic processes of the phenomenon of life of living biological systems as a promising basis for the development of complex medicine: The role of cell membranes. Journal of Complexity in Health Sciences, 5(1), 22–34. https://doi.org/10.21595/chs.2022.22787

61. Nevoit, G., Vlasova, O., Ryabushko, M., Moisieieva, N., Zviagolska, I., & Potyazhenko, M. (2024). Magnetoelectrochemical theory of metabolism and life: What is it, when is it needed and what to expect from it for medicine and reflexology (literature review). Fitoterapia, (2), 47–62. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2024-2-47

62. Timofejeva, I., McCraty, R., Atkinson, M., Alabdulgader, A. A., Vainoras, A., Landauskas, M., Šiaučiūnaitė, V., & Ragulskis, M. (2021). Global study of human heart rhythm synchronization with the earth’s time varying magnetic field. Applied Sciences, 11(7), 2935. https://doi.org/10.3390/app11072935

63. Nevoit, G., Stankuviene, A., Jaruševičius, G., McCraty, R., Landauskas, M., Potyazhenko, M., Bumblyte, I. A., & Vainoras, A. (2024). The search for new pathogenesis of cardiorenal syndrome: The effect of local Schumann resonance on the occurrence of episodes of kidney disease and myocardial infarction. Kidneys, 13(1), 26–38. https://doi.org/10.22141/2307-1257.13.1.2024.438

64. Koutcher, J.A. & Burt, C.T. (1984). Principles of nuclear magnetic resonance. J Nucl Med. 25(1). 101-111.

65. Filiunova, O., Nevoit, G., Potyazhenko, M., & Vainoras, A. (2023). Bioelectronic medicine for sports: Justification of biophysical mechanisms and clinical f easibility of use. Fitoterapia, (3), 63–72. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2023-3-63

66. Sylver N. (2011). The Rife Handbook of Frequency Therapy and Holistic Health Hardcover, Desert Gate.

67. Nevoit, G., Filyunova, O., Danylchenko, S., Potyazhenko, M., Mintser, O., Bumblyte, I. A., & Vainoras, A. (2025). Vega test method and diagnosis of non-communicable Diseases: Problems, biophysical diagnostic mechanisms and prospects. Journal of Complexity in Health Sciences. https://doi.org/10.21595/chs.2024.24727

68. Mintser, O. P., Semenets, V. V., Potiazhenko, M. М., Podpruzhnykov, P. М., & Nevoit, G. V. (2020). The study of the electromagnetic component of the human body as a diagnostic indicator in the examination of patients with non-communicable diseases: Problem statement. Wiadomości Lekarskie, 73(6), 1279–1283. https://doi.org/10.36740/wlek202006139

69. Saqib, Z.A., Dai, J., Menhas, R., Mahmood, S., Karim, M., Sang, X., Weng, Y. (2020). Physical Activity is a Medicine for Non-Communicable Diseases: A Survey Study Regarding the Perception of Physical Activity Impact on Health Wellbeing. Risk Manag Healthc Policy 13, 2949-2962. doi: 10.2147/RMHP.S280339.

70. Burcin Kubat, G., Bouhamida, E., Ulger, O., Turkel, I., Pedriali, G., Ramaccini, D., Ekinci, O., Ozerklig, B., Atalay, O., Patergnani, S., Nur Sahin, B., Morciano, G., Tuncer, M., Tremoli, E., & Pinton, P. (2023). Mitochondrial dysfunction and skeletal muscle atrophy: Causes, mechanisms, and treatment strategies. Mitochondrion. https://doi.org/10.1016/j.mito.2023.07.003

71. Nevoit, G., Filyunova, O., Кіtura, O., Mintser, O., Potyazhenko, M., Bumblyte, I. A., & Vainoras, A. (2024). Biophotonics and reflexology: Conceptualization of the role of biophotonic signaling. Fitoterapia, (3), 62–78. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2024-3-62

72. Nevoit, H.V., Poderiiene, K.S., Danylchenko,I., Kitura, O.Ie., Liulka,N.O., Holovchenko,I.V., Potiazhenko, M.M., Mintser,O.P., Yarushchavichus,H., Vainoras A. (2025). Navchalno-naukovyi proiekt «Bioelektronna medytsyna abo podyvys na medytsynu inakshe»: shliakh do zminy paradyhmy. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 4 (170) – IV/V, 121-127Ukrainian Medical Journal. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.266174

Завантаження

Опубліковано

12.09.2025

Номер

Том 1 № 2(2) (2025): INTERNATIONAL MEDICAL HERALD

Розділ

Медична освіта

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 G. V. Nevoit, K. Poderiene, S. I. Danylchenko, M. M. Potyazhenko, O. P. Mintser, G. Jarusevicius, A. Vainoras (Автор)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Як цитувати

NEW WAYS TO ADDRESS THE PROBLEM OF CHRONIC NON-COMMUNICABLE DISEASES. (2025). INTERNATIONAL MEDICAL HERALD, 1(2(2), 57-68. https://doi.org/10.64108/imh.2025.2.2.57

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають