IMPACT OF REHABILITATION PROGRAM ON MOTOR ACTIVITY OF PATIENTS WITH DEMENTIA
DOI:
https://doi.org/10.64108/imh.2025.3.4.Ключові слова:
деменція, фізична терапія, рівновага, хода, тест Тінетті, тест Берга, рухова активність.Анотація
Резюме. Розглянуто вплив персоналізованої програми реабілітації із застосуванням засобів фізичної терапії на показники ходи та рівноваги у пацієнтів із деменцією. Деменція – це прогресуючий нейродегенеративний синдромом, що характеризується порушенням когнітивних функцій, поведінковими змінами та зниженням здатності до самостійного виконання повсякденних дій. Фізична терапія як складова мультидисциплінарного підходу сприяє підвищенню функціональної незалежності, запобігає розвитку ускладнень і покращує якість життя таких пацієнтів.
Комплексний підхід у терапії та реабілітації пацієнтів із деменцією дає змогу забезпечити максимально можливу якість життя, а також суттєво знизити психологічний і соціально-економічний тягар для хворого, його оточення та суспільства загалом. За науково підтвердженими даними, достовірне поліпшення якості життя пацієнтів із деменцією можна спостерігати лише через 3–6 місяців після початку реабілітаційних заходів.
Мета дослідження. Проаналізувати ефективність персоналізованої програми фізичної терапії щодо показників ходи та рівноваги у пацієнтів із деменцією.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 осіб віком 60–86 років (72,75 ± 7,1), у яких було діагностовано деменцію. Для оцінки ефективності застосовували тест балансу Берга, тест Тінетті та динамічний індекс ходьби (DGI).
Програма фізичної терапії для пацієнтів із деменцією має традиційну структуру: оцінку стану пацієнта перед початком індивідуальної програми; орієнтовні плани вправ на різні тижні з можливістю адаптації залежно від стану хворого — у щадному або щадно-тренувальному режимі.
Результати. Виявлено позитивну динаміку: показники тесту балансу Берга зросли з 28,16 ± 9,7 до 33,47 ± 10,15 (p < 0,001), тесту Тінетті — з 17,8 ± 5,17 до 21,1 ± 3,79 (p < 0,001), а динамічного індексу ходьби — з 11,95 ± 7,39 до 15,1 ± 7,07 (p = 0,001).
Застосована в дослідженні програма реабілітації була спрямована на покращення показників ходи, рівноваги та функціональної мобільності, що має ключове значення для профілактики падінь і збереження максимальної автономності пацієнтів. Згідно з результатами тесту балансу Берга після курсу терапії середні показники зросли з 28,16 до 33,47 балів, що є статистично значущим (p<0,001). Хоча клінічно значуще покращення (на ≥8 балів) було зафіксовано лише у 15 % учасників, навіть помірне підвищення цього показника має важливе функціональне значення, оскільки сприяє зниженню ризику падінь і підвищенню рівня самостійності в повсякденній діяльності.
Аналіз за тестом Тінетті також показав позитивну динаміку: кількість пацієнтів із високим ризиком падіння зменшилася з 50 % до 10 %, тоді як частка осіб із низьким ризиком зросла з 5 % до 20 %. Це підтверджує, що регулярна фізична активність сприяє покращенню сприйняття власної рівноваги та підвищенню впевненості у виконанні повсякденних дій.
Висновки. Результати дослідження підтверджують, що персоналізовані програми фізичної терапії сприяють покращенню показників ходи, рівноваги та загальної функціональної активності пацієнтів із деменцією. Вони є ефективним інструментом у зниженні ризику падінь, підтриманні мобільності та покращенні якості життя. Перспективними напрямами подальших досліджень є довготривале спостереження за пацієнтами, вивчення ефектів комбінованих програм та розробка оптимальних моделей реабілітації з урахуванням стадії деменції та індивідуальних потреб.
Завантажити
Посилання
1. Andriіchuk O. Y., Sakharuk L. Y., Andriіchuk B. I. Issues of depression and comorbidity in rehabilitation. Acta balneologica. 2022. Vol. 64, no. 6. P. 534–536. URL: https://doi.org/10.36740/abal202206107
2. Katynska S. V. Can health be considered a category of human rights. Actual problems of native jurisprudence. 2022. No. 1. P. 20–25. URL: https://doi.org/10.32782/392236
3. Bespalova, O. O., Liannoi, M. O., Lytvynenko, V. A., Buhaienko, T. V., & Tereshchenko, T. O. (2020). Fizychna terapiia ta erhoterapiia dlia osib pokhyloho viku iz khvoroboiu Altsheimera [Physical therapy and occupational therapy for elderly people with Alzheimer's disease]. Sportyvna Medytsyna, Fizychna Terapiia ta Erhoterapiia, 2, 100–105. https://doi.org/10.32782/smfte2020.2.12
4. Blaha, O. S. (n.d.). Tsikave pro khvorobu Altsheimera [Interesting facts about Alzheimer's disease]. Retrieved October 20, 2025, from https://www.uzhnu.edu.ua/uk/news/Alcgcikave.htm
5. Performance of the rowland universal dementia assessment scale for the detection of mild cognitive impairment and dementia in a diverse cohort of illiterate persons from rural communities in peru / N. Custodio et al. Frontiers in neurology. 2021. Vol. 12. URL: https://doi.org/10.3389/fneur.2021.629325
6. Validation of the RUDAS for the Identification of Dementia in Illiterate and Low-Educated Older Adults in Lima, Peru / N. Custodio et al. Frontiers in Neurology. 2020. Vol. 11. URL: https://doi.org/10.3389/fneur.2020.00374
7. Dediukhina, O., & Bilianskyi, O. (2015). Osoblyvosti dementsii v osib pokhyloho viku ta zastosuvannia fizychnoi reabilitatsii [Features of dementia in the elderly and application of physical rehabilitation]. Sportyvna Nauka Ukrainy, 3(67), 9–14. https://doi.org/10.32782/snu.2015.3.67
8. Dementsiia — odna z prychyn invalidnosti osib litnoho viku [Dementia — one of the causes of disability in the elderly]. (2029). NeiroNews, 8(109), 5–7. https://doi.org/10.36740/NN202908109
9. ‘Introducing a multicomponent staff training intervention to reduce antipsychotic medication: care home management pre and post intervention views of systemic impact, and preliminary RE-AIM evaluation’ / A. Guzmán et al. Evaluation and program planning. 2023. P. 102399. URL: https://doi.org/10.1016/j.evalprogplan.2023.102399
10. Khetsuriani, M. (2023). Khvoroba Altsheimera. Rozviazaty rivniannia z bahatma nevidomymy [Alzheimer’s disease: Solving an equation with many unknowns]. Retrieved October 20, 2025, from https://nauka.ua/article/hvoroba-alcgejmera-rozvyazati-rivnyannya-z-bagatma-nevidomimi
11. Lavryniuk, V. Ye., Andriichuk, O. Ya., Pikaliuk, V. S., Hreida, N. B., & Andriichuk, Ya. I. (2023). Fizychna aktyvnist u pervynnii profilaktytsi kardiolohichnykh zakhvoriuvan ta okremykh faktoriv sertsevo-sudynnoho ryzyku z pozytsii dokazovoi medytsyny [Physical activity in primary prevention of cardiovascular diseases and specific risk factors from the standpoint of evidence-based medicine]. Rehabilitation and Recreation, 17, 92–101. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.10
12. Cognitive assessments in multicultural populations using the Rowland Universal Dementia Assessment Scale: a systematic review and meta-analysis / R. M. Naqvi et al. Canadian medical association journal. 2015. Vol. 187, no. 5. P. E169–E175. URL: https://doi.org/10.1503/cmaj.140802
13. Suchasni pidkhody do terapii dementsii: koly chas — na vahu zolota [Modern approaches to dementia therapy: When time is worth its weight in gold]. (2025). Ukrainian Medical Journal. 2025. URL: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.265537
14. Dementia Care Mapping™ to reduce agitation in care home residents with dementia: the EPIC cluster RCT / C. A. Surr et al. Health technology assessment. 2020. Vol. 24, no. 16. P. 1–172. URL: https://doi.org/10.3310/hta24160
15. Multicomponent staff training intervention to improve residential dementia care (procuida-demencia): a mixed-methods 2-arm cluster randomized controlled pilot and clinical outcomes study / S. Torres-Castro et al. Journal of the american medical directors association. 2022. Vol. 23, no. 3. P. 350–358.e5. URL: https://doi.org/10.1016/j.jamda.2021.09.035
16. Zegarra-Valdivia, J., Pérez-Fernández, L., Casimiro-Arana, M., Arana-Nombera, H., Gallegos-Manayay, V. N., Del Rosario Oliva-Piscoya, M., Alamo-Medina, R., Abanto-Saldaña, E., Vásquez-Zuñe, N., Pérez, L. D., Gutierrez-Flores, D., Tantarico, L. L., Hernández, N., Cruz-Ordinola, M. C., Paredes-Manrique, C., Chino-Vilca, B., Espinoza, G., Cabrejo, J., Castro-Suarez, S., & Custodio, N. (2025). Prevalence and risk factors of mild cognitive impairment and dementia in northern Peru. Frontiers in Public Health, 13, 1567073. https://doi.org/10.3389/fpubh.2025.1567073
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Y. O. Klimchuk, В. I. Andriichuk, V. V. Sak, N. Y. Strubitska (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
