THE IMPACT OF THERAPY AND REHABILITATION ON COGNITIVE FUNCTIONS IN PATIENTS AFTER TRAUMATIC BRAIN INJURY

Анотація

Резюме. Проаналізовано ефективність індивідуальної програми фізичної терапії у дітей з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ). За даними статистики, лише 50–60 % пацієнтів після стаціонарного лікування повністю відновлюються або мають мінімальні неврологічні порушення. У 63–75 % дітей, які перенесли ЧМТ, спостерігається затримка фізичного та психічного розвитку. Легка ЧМТ, як правило, минає без ускладнень, проте приблизно у 3 % випадків можливе раптове погіршення стану, що потребує своєчасного виявлення для запобігання розвитку серйозних неврологічних дисфункцій.

Мета дослідження: проаналізувати динаміку показників когнітивних функцій у дітей після перенесеної ЧМТ на стаціонарного етапу реабілітації.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на базі медичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки та КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства». У дослідженні взяли участь 10 дітей віком 8–17 років, які перенесли ЧМТ. Усі пацієнти та їхні батьки були ознайомлені з умовами дослідження й надали інформовану згоду на участь. Проведено аналіз історій хвороб, соматичне та неврологічне обстеження. Комплексна реабілітація із застосуванням засобів фізичної терапії здійснювалася у стаціонарних умовах на підгострому етапі відновлення. Для оцінювання ефективності використовували Монреальську шкалу когнітивної оцінки (MoCA), тест «Малювання годинника» та Шкалу Ранчо Лос-Амігос.

Результати. Аналіз отриманих результатів показав статистично значуще покращення когнітивних функцій у пацієнтів після комплексної програми терапії та реабілітації, зокрема, у сферах пам’яті, уваги та виконавчих функцій. За результатами оцінювання когнітивних функцій за Монреальською шкалою (MoCA) середнє значення наприкінці дослідження склало 24,2±1,78, що підтверджує статистично значуще покращення (p<0,001). Тест «Малювання годинника» показав середній бал 6,7±0,45 із суттєвим прогресом, порівняно з початковими показниками (p<0,001). Комплексна оцінка когнітивно-поведінкових функцій за шкалою Ранчо Лос-Амігос засвідчила покращення у всіх пацієнтів.

Висновки. Незважаючи на сучасні досягнення нейрохірургії та інтенсивної терапії, ЧМТ залишається однією з провідних причин смертності та інвалідизації у світі. Близько третини пацієнтів помирають на догоспітальному етапі, а ще 20–30 % — у стаціонарі.

Успішна реабілітація ґрунтується на принципах доказової медицини, зокрема підтриманні адекватної перфузії мозку, нормовентиляції, профілактиці гіпоксемії, гіперкапнії та внутрішньочерепній гіпертензії. Водночас важливою складовою є вторинна профілактика ускладнень, таких як гіпертермія, гіпонатріємія, гіперглікемія та порушення водно-сольового балансу.

Комплексна програма фізичної терапії у дітей з наслідками ЧМТ повинна бути індивідуальною, гнучкою та динамічною, адаптованою до функціонального стану пацієнта та динаміки його відновлення. Її структура включає елементи фізичної активності, когнітивної терапії, мовленнєвих і соціально-психологічних інтервенцій. Запропонована тижнева програма продемонструвала ефективність у відновленні не лише рухових, але й когнітивних функцій дітей, що підтверджено результатами стандартизованих тестів — Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, тесту «Малювання годинника» та Шкали Ранчо Лос Амігос.

Дослідження підтвердило важливість комплексного підходу в реабілітації дітей з наслідками ЧМТ, що включає фізичну терапію як основний компонент відновлення когнітивних функцій.