MORPHOFUNCTIONAL STUDY OF TISSUE BASOPHILS ACTIVITY WITH GENERAL DEEP HYPOTHERMIA
DOI:
https://doi.org/10.64108/imh.2025.1.1.6Ключові слова:
skin layers, tissue basophils, general deep hypothermia, microcirculatory system, transcapillary exchange, cell.Анотація
Відсутність комплексного морфофункціонального підходу до вивчення тканинних базофілів при впливі холодового фактора не дозволили до цього часу розкрити багато аспектів патогенезу розвитку змін при даному впливі.
Тому метою даного дослідження було встановити морфо- функціональний стан тканинних базофілів різних шарів шкіри при загальній глибокій гіпотермії.
Відразу після холодового впливу відмічається масивна дегрануляція тканинних базофілів, особливо тих, що знаходяться безпосередньо біля стінки судин. Найбільш виражені зміни ми відмітили з третьої доби постгіпотермічного періоду, що проявлялося майже 100% дегрануляцією тканинних базофілів, які знаходились в безпосередній близкості до стінки судин, причому сильного ступеня. На електронномікроскопічному рівні можна бачити набряк всіх структурних компонентів мікросудинної стінки, що призводить до гіпоксії і подальшого поглиблення порушення кровоооббігу і транскапілярного обміну. Також можна бачити значне зменшення розмірів тканинних базофілів та масовий вихід гранул за їх межі. Майже всі клітини дегранулюють, внаслідок чого набувають вигляду невеликої клітини з набряклим ядром і незначною кількістю гранул.
Нормалізація в ланках мікроциркуляторного русла починається з чотирнадцятої доби постгіпотермічного періоду, що корелює зі збільшенням кількості тканинних базофілів з одночасною тенденцією до спадання процесів дегрануляції.
Завантажити
Посилання
1. Santiago Mangual, K. P., Ferree, S., Murase, J. E., & Kourosh, A. S. (2023). The Burden of Air Pollution on Skin Health: a Brief Report and Call to Action. Dermatology and Therapy. 14(1):251-259. https://doi.org/10.1007/s13555-023-01080-1
2. Yeroshenko, H.A, Hasiuk, N.V, Kalinichenko, M.V. (2011). Morfolohichna kharakterystyka tkanynnykh bazofiliv pry khronichnomu katarlʹnomu hinhiviti. Svit medytsyny ta biolohii. 1:18-21.
3. Okhotnikova, O.M, Sharikadze, O.V, Hryshchenko, O.M (2018). Syndrom aktyvatsii mastotsytiv: suchasnyi pohliad na problemu. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2(107):6-14.
4. Touzard, J.-M. (2024). Frédéric Goulet, Dominique Vinck (eds) (2023), Doing Without, Doing With Less: New Horizons for Innovation Studies , Cheltenham, UK, Edward Elgar Publishing, 332 p., https://doi.org/10.4337/9781803925554. Journal of Innovation Economics & Management, N° 44(2), 239–243. https://doi.org/10.3917/jie.044.0239
5. Schulman, E.S, Nishi H, Pelleg A. Degranulation of human mast cells: modulation by P2 receptors’ agonists. Front Immunol. 2023;14:1216580. https://doi.org/ 10.3389/fimmu.2023.1216580.
6. Radchenko, O.M. Histamine as a vital universal regulator. Ratsionalna farmakoterapiya. 2017;4(45):5-9.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 O. V. Antymys, О. Y. Zhurakivska, V. A. Міskiv, U. M. Dutchak, N. T. Sahan (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
