ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА З ВИКОРИСТАННЯМ ЛАТЕРАЛЬНОГО АБО ПЕРЕДНЬОГО ХІРУРГІЧНОГО ДОСТУПІВ В УМОВАХ ПРИСКОРЕНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анотація

Анотація

Тотальне ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС) є успішним методом хірургічного лікування пацієнтів з важкими захворюваннями кульшового суглоба. Тип хірургічного доступу впливає на швидкість відновлення через пошкодження різних м’язів, тому потрібне впровадження реабілітаційних програм, які це враховують. Впровадження протоколів прискореного відновлення після хірургічних втручань (ERAS) для пацієнтів яким заплановане ендопротезування кульшового та колінного суглобів є ефективніше за традиційні методи реабілітації. Відсутність єдиного універсального шляху відновлення для ендопротезування ускладнює аналіз результатів ефективності різних протоколів ERAS. Погано вивчено використання прискореної реабілітації за умов застосування різних хірургічних доступів.

Метою дослідження було визначити ефективність застосування прискореної реабілітації у пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба виконаного прямим переднім доступом або модифікованим латеральним хірургічним доступом.

Матеріал та методи. Проспективне дослідження проведено за участю 41 пацієнта яким виконали первинне ТЕКС, з яких 23 (вік від 34 до 74 років) – модифікованим латеральним доступом, а 18 (вік від 27 до 75 років) – переднім доступом. Всім пацієнтам застосовували протокол мультимодальної аналгезії та активізації у першу добу після операції, що є частинами протоколу прискореної реабілітації. Після операції пацієнти виконували програму фізичної терапії, розроблену з урахуванням застосованого хірургічного доступу. Результати лікування оцінювали за шкалою Harris Hip Score (HHS) до операції, та після операції через 1 та 2 тижні, 1 та 3 місяці, а за україномовною шкалою Forgotten Joint Score-12 (FJS-12) – через 3 та 6 місяців після операції.

Результати. Ускладнень в обох групах не виявлено протягом півроку спостереження. Через 1 та 6 місяців після операції не було виявлено рентгенологічних ознак ранньої нестабільності компонентів ендопротезів в обох групах. Відмічено щільну остеоінтеграцію компонентів едопротезів, ацетабулярних – за зонами DeLee та Charnley, стегнових – за зонами Gruen. Пацієнти, яким виконували ТЕКС з використанням латерального доступу довше перебували у стаціонарі, ніж пацієнти з переднім доступом: (13,6 ± 3,0) ліжко-день проти (6,5±1,4) ліжко-день відповідно, p < 0,001. До ТЕКС різниці за шкалою HHS між групами не виявлено (p = 0,608). Через 2 тижні пацієнти групи переднього доступу демонстрували кращі показники самостійної ходьби та меншу потребу у використанні додаткових засобів опори. Протягом першого місяця після операції для переднього доступу показники шкали HHS були значуще вищими (p < 0,001), ніж для латерального доступу, а через 3 місяці різниці не було і у всіх пацієнтів було досягнуто успішний результат (медіани 91,5 та 90 відповідно). За шкалою FJS-12 через 3 місяці для переднього доступу показники були кращими для переднього доступу, ніж для латерального (медіана 79 балів проти 65 балів, p = 0,003), а через 6 місяців різниці не було (медіана 95 проти 87 балів, p = 0,298).

Висновки. Використання прискореної реабілітації, у якій враховано особливості пошкодження м’язів залежно від типу доступу, після проведення тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням прямого переднього або модифікованого латерального хірургічного доступу до кульшового суглоба є однаково ефективною через півроку спостереження.

FUNCTIONAL OUTCOMES OF TOTAL HIP ARTHROPLASTY USING LATERAL OR ANTERIOR SURGICAL APPROACHES UNDER IN AN ENHANCED RECOVERY (ERAS) SETTING

Abstract

Total hip arthroplasty (THA) is a successful surgical treatment for patients with severe hip joint disease. The type of surgical approach affects the rate of recovery due to damage to various muscles, so rehabilitation programs that take this into account are needed. The implementation of enhanced recovery after surgery (ERAS) protocols for patients scheduled for hip and knee arthroplasty is more effective than traditional rehabilitation methods. The lack of a single universal recovery path for arthroplasty complicates the analysis of the effectiveness of different ERAS protocols. The use of accelerated rehabilitation under different surgical approaches is poorly studied.

The aim of the study was to determine the effectiveness of enhanced rehabilitation in patients after total hip arthroplasty performed by direct anterior approach or modified lateral surgical approach.

Material and methods. A prospective study was conducted on 41 patients who underwent primary THA, of whom 23 (age 34 to 74 years) underwent a modified lateral approach and 18 (age 27 to 75 years) underwent a direct anterior approach. All patients received a multimodal analgesia and activation protocol on the first postoperative day as part of an enhanced rehabilitation protocol. After surgery, patients underwent a physical therapy program designed to address the surgical approach used. Treatment outcomes were assessed using the Harris Hip Score (HHS) before surgery and after surgery at 1 and 2 weeks, 1 and 3 months, and the Ukrainian Forgotten Joint Score-12 (FJS-12) at 3 and 6 months after surgery.

Results. No complications were identified in either group during the six-month follow-up. At 1 and 6 months after surgery, no radiographic signs of early instability of the prosthesis components were detected in both groups. Dense osseointegration of the prosthesis components was noted, acetabular – according to the DeLee and Charnley zones, femoral – according to the Gruen zones. Patients who underwent THA using the lateral approach stayed in the hospital longer than patients with the anterior approach: (13.6 ± 3.0) days versus (6.5±1.4) days, respectively, p < 0.001. Before THA, no difference was found on the HHS scale between the groups (p = 0.608). After 2 weeks, patients in the anterior approach group demonstrated better independent walking and less need for additional support. During the first month after surgery, the HHS score was significantly higher (p < 0.001) for the anterior approach than for the lateral approach, and after 3 months there was no difference and all patients achieved a successful outcome (medians 91.5 and 90, respectively). According to the FJS-12 score, after 3 months for the anterior approach, the scores were better for the anterior approach than for the lateral approach (median 79 points vs. 65 points, p = 0.003), and after 6 months there was no difference (median 95 vs. 87 points, p = 0.298).

Conclusions. The use of enhanced rehabilitation, which takes into account the specifics of muscle damage depending on the type of access, after total hip arthroplasty using a direct anterior or modified lateral surgical approach to the hip joint is equally effective after six months of follow-up.

Keywords: total hip arthroplasty, direct anterior approach, modified lateral approach, Forgotten Joint Score-12, Harris Hip Score, Enhanced recovery after surgery (ERAS), multimodal analgesia, early mobilization.