RESTORATION OF FUNCTIONAL MOBILITY AFTER MINE-BLAST INJURIES OF THE LOWER LIMBS: RESULTS OF REHABILITATION AT THE INPATIENT STAGE

M. S. Navrotska; O. Ya.  Andriichuk; O. V.   Usova; Yu. B.  Arieshina

doi:10.64108/imh.2025.3.4.26

Автор(и)

M. S. Navrotska Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine Автор https://orcid.org/0009-0003-9698-8147
O. Ya. Andriichuk Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine Автор https://orcid.org/0000-0003-4415-4696
O. V. Usova Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine Автор https://orcid.org/0000-0002-6227-0597
Yu. B. Arieshina Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine Автор https://orcid.org/0000-0001-6375-465X

DOI:

https://doi.org/10.64108/imh.2025.3.4.26

Ключові слова:

мінно-вибухова травма, реабілітація, надп’ятково-гомілковий суглоб, гоніометрія, м’язова сила, функціональна мобільність, тест «Встань і йди».

Анотація

Резюме. Мінно-вибухова травма є складним поєднанням ушкоджень, спричинених дією декількох уражальних факторів вибуху. В умовах війни в Україні кількість пацієнтів із такими травмами значно зросла, що актуалізує потребу вдосконалення підходів до їхньої фізичної реабілітації. Найчастіше ураження стосуються нижніх кінцівок, особливо надп’ятково-гомілкового суглоба, що зумовлює тривалі порушення опороздатності та мобільності.

Мета дослідження. Оцінити динаміку показників функціональної мобільності та рухової активності пацієнтів із МВТ нижніх кінцівок під впливом програми реабілітації на стаціонарному етапі.

Методи. У дослідженні брали участь 20 військовослужбовців чоловічої статі віком 33,15±1,56 року з переломами надп’ятково-гомілкового суглоба внаслідок МВТ. Реабілітаційна програма включала засоби фізичної терапії, спрямовані на відновлення амплітуди рухів, сили м’язів і функціональної мобільності. Оцінювання проводили за допомогою гоніометрії, мануального м’язового тесту (ММТ) та тесту «Встань і йди» (Timed Up and Go Test). Статистичний аналіз здійснювали методами варіаційної статистики, із використанням критерію Шапіро-Уілка та кореляційного аналізу Пірсона.

Результати. Після реалізації програми фізичної терапії у 95 % пацієнтів відзначено покращення амплітуди згинання у надп’ятково-гомілковому суглобі (середній приріст — 8,3°). Розгинальні рухи збільшилися у всіх обстежених (приріст — 9,95°). Сила м’язів, що забезпечують згинання, зросла на 1,05 бала (р<0,001), а розгинання — на 0,8 бала. Кореляційний аналіз показав тісний прямий зв’язок між амплітудою рухів і м’язовою силою (r=0,77–0,94). За тестом «Встань і йди» середній час виконання скоротився з 12,8±1,99 с до 9,95±2,04 с (р<0,001), що свідчить про достовірне покращення функціональної мобільності та зниження ризику падіння.

Висновки. У результаті проведеного курсу реабілітації у 95 % пацієнтів спостерігалося покращення амплітуди згинальних рухів у надп’ятково-гомілковому суглобі. У більшості з них (40 %) приріст становив 6–10°, ще у 25 % — понад 10°, що вказує на суттєве відновлення функціональної рухливості. Лише в одного пацієнта (5 %) показники залишилися без змін; випадків зниження рухливості не виявлено.

Також відзначено покращення амплітуди розгинання у надп’ятково-гомілковому суглобі: середній приріст становив 9,05° (приблизно 53,7 % від вихідного рівня). У 75 % пацієнтів спостерігалося збільшення амплітуди більш ніж на 10°, що свідчить про значне покращення функціональної рухливості гомілково-ступневого комплексу.

Таким чином, позитивна динаміка серед більшості пацієнтів підтверджує, що реалізована програма фізичної терапії сприяла покращенню опори стопи та стабілізації рухів під час ходьби. Отримані результати узгоджуються з концепцією поступового відновлення опорно-рухового апарату після травм нижніх кінцівок, згідно з якою послідовне відновлення мобільності, сили та координації є ключовим критерієм ефективності реабілітаційного втручання.

Така комбінація змін відповідає логіці поетапного відновлення: відновлюється локальна функція суглоба і сила м’язів, що відображаються на інтегрованих параметрах швидкості й упевненості ходьби.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

M. S. Navrotska, Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine

Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine
O. Ya. Andriichuk , Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine

Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine
O. V. Usova, Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine

Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine
Yu. B. Arieshina, Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine

Lesya Ukrainka Volyn National University, Department of Physical Therapy and Occupational Therapy, Lutsk, Ukraine

Посилання

1. Chen, B., Ye, Z., Wu, J., Wang, G., & Yu, T. (2025). Early weight-bearing after ankle fracture surgery: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 20, 785. https://doi.org/10.1186/s13018-025-06216-x

2. Dandash, H., Pidkopai, D., Litovchenko, V., Garyachiy, E., & Sharbel’, Y. (2018). Use of programm of the physical rehabilitation of the injured in consequences of the mine-blast trauma of lower limb on the polyclinic stage. ScienceRise: Medical Science, (1 (21), 19–24. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.122200

3. Dehghan, N., McKee, M. D., Jenkinson, R. J., Schemitsch, E. H., Stas, V., Nauth, A., Hall, J. A., Stephen, D. J., & Kreder, H. J. (2016). Early weight-bearing and range of motion versus non-weight-bearing and immobilization after open reduction and internal fixation of unstable ankle fractures: A randomized controlled trial. Journal of Orthopaedic Trauma, 30(7), 345–352.

https://doi.org/10.1097/BOT.0000000000000572

4. Gaida, I. M., Badyuk, M. I., & Sushko, Y. I. (2018). Peculiarities of structure and current of modern combat trauma among servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Pathologia, 15(1). https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.129329

5. Hoyt, B. W., Pavey, G. J., Pasquina, P. F., & Potter, B. K. (2015). Rehabilitation of lower extremity trauma: A review of principles and military perspective on future directions. Current Trauma Reports, 1, 123–131. https://doi.org/10.1007/s40719-014-0004-5

6. Keene, D. J., Mistry, D., McArthur, P., et al. (2019). Predicting patient-reported and objectively measured functional outcome 6 months after ankle fracture in people aged 60 years or over: Prognostic model development and internal validation. BMJ Open, 9(7), e029813. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-029813

7. Komarov, R. A., & Pustovoit, B. A. (2020). Fizychna terapiia pry perelomakh kistok homilkovostopnoho suhlobu na poliklinichnomu etapi [Physical therapy for ankle fractures at the outpatient stage]. Fizychna reabilitatsiia ta rekreatsiino-ozdorovchi tekhnolohii, 5(1), 58–64. https://doi.org/10.15391/prrht.2020-5(1).08

8. Matthews, P. A., Scammell, B. E., Coughlin, T. A., Nightingale, J., & Ollivere, B. J. (2024). Early Motion and Directed Exercise (EMADE) following ankle fracture fixation: A pragmatic randomized controlled trial. The Bone & Joint Journal, 106-B(9), 949–956. https://doi.org/10.1302/0301-620x.106b9.bjj-2023-1433.r1

9. Puchyna, O. V., Zadorozhna-Kniahnytska, L. V., Cherepekhina, O. A., Netreba, M. M., & Hershanov, A. M. (2025). Osoblyvosti kompleksnoi reabilitatsii veteraniv viiny [Features of complex rehabilitation of war veterans]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, (3), 91–95. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2025.12

10. Ramadi, A., Beaupre, L. A., Heinrichs, L., & Pedersen, M. E. (2022). Recovery and Return to Activity 1 Year After Ankle Fracture Managed With Open Reduction and Internal Fixation: A Prospective Longitudinal Cohort Study. Foot & ankle orthopaedics, 7(2), 24730114221091806. https://doi.org/10.1177/24730114221091806

11. Shimizu, Y., Tsutsui, S., & Katoh, M. (2023). Examination and reliability of measuring muscle strength of ankle plantar flexion with knee extended. Journal of physical therapy science, 35(9), 619–623. https://doi.org/10.1589/jpts.35.619

12. Smeeing, D. P. J., Houwert, R. M., Briet, J. P., Groenwold, R. H. H., Lansink, K. W. W., Leenen, L. P. H., & van Heijl, M. (2020). Weight-bearing or non-weight-bearing after surgical treatment of ankle fractures: A multicenter randomized controlled trial. European Journal of Trauma & Emergency Surgery, 46(1), 121-130. https://doi.org/10.1007/s00068-018-1016-6

13. Smits, I., Heil, S., van de Krol, E., Edwards, M., Priesterbach, A., Stirler, V., & Koenders, N. (2024). Rehabilitation outcome of a severe combat blast injury: A case report. European Journal of Physiotherapy, 1–6.

https://doi.org/10.1080/21679169.2024.2395325

14. Tong, J., Ajrawat, P., Chahal, J., Daud, A., Whelan, D. B., Nauth, A., Dehghan, N., & Hoit, G. (2024). Early Versus Delayed Weight Bearing and Mobilization After Ankle Fracture Fixation Surgery: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Orthopedics, 47(2), 71–78. https://doi.org/10.3928/01477447-20230804-08

15. Yeung, T. S. M. (2008). The Timed Up & Go Test for use on an inpatient rehabilitation unit. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 38(5), 410–417. https://doi.org/10.2519/jospt.2008.2657