PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF PATIENTS: ASSESSMENT OF ANXIETY DURING THE EARLY STAGE OF POST-TRAUMATIC PHYSICAL THERAPY AND OCCUPATIONAL THERAPY
DOI:
https://doi.org/10.64108/imh.2025.3.4.49Ключові слова:
ампутація верхньої кінцівки; фізична терапія; ерготерапія; гострий період; тривога; мануальне м’язове тестування; гоніометрія; індекс Бартел; психоемоційний стан; реабілітація.Анотація
Резюме. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості пацієнтів з ампутаціями верхніх кінцівок унаслідок воєнних дій в Україні та необхідністю удосконалення ранньої посттравматичної реабілітації. Ампутація руки, особливо на рівні плеча, призводить до виражених порушень функціонування, різкого зниження рівня самообслуговування та значного психоемоційного стресу. У гострому післяопераційному періоді (1–21 день) для пацієнтів характерні високий рівень тривоги, фантомний біль, зниження рухової активності й залежність у повсякденних діях, що потребує мультидисциплінарного втручання із поєднанням фізичної терапії (ФТ), ерготерапії (ЕТ) та психологічної підтримки.
Мета дослідження – оцінити ефективність комплексної ранньої програми ФТ та ЕТ у пацієнтів із ампутацією верхньої кінцівки, визначивши її вплив на інтенсивність болю, м’язову силу, амплітуду рухів, рівень тривоги та функціональну незалежність.
Методи. Обстежено 12 військовослужбовців чоловічої статі віком 26–52 роки після ампутації на рівні плеча. Використано: шкалу тривоги Гамільтона (HAM-A), ВАШ для оцінки болю, мануальне м’язове тестування та гоніометрію плечового суглоба, індекс Бартел. Оцінювання проводили на 1–3-й та 20–21-й дні. Реабілітаційна програма включала контроль набряку та формування кукси, профілактику контрактур, вправи для зміцнення м’язів, сенсорну десенсибілізацію, навчання самообслуговуванню та емоційну підтримку.
Результати. На початку дослідження інтенсивність болю у більшості пацієнтів була дуже високою; до 21 дня біль зменшився до слабкого або мінімального. Усі показники ММТ та амплітуди рухів достовірно покращилися (p<0,05). Рівень тривоги за HAM-A знизився з 25,42±2,77 балів (клінічно виражена тривога) до 13,17±2,12 балів (легкий ступінь) (p<0,001). Функціональна незалежність за індексом Бартел зросла з 45±2,04 до 75±2,04 бали, що свідчить про перехід від вираженої до помірної залежності (p<0,001). Отримані результати демонструють позитивний вплив ранньої комплексної програми на фізичний та психоемоційний стан, зокрема зменшення тривоги як важливого бар’єра реабілітації.
Висновки. Рання індивідуалізована програма ФТ та ЕТ є ефективною для пацієнтів у гострому періоді після ампутації верхньої кінцівки. Вона сприяє зменшенню болю та тривожності, покращує рухову функцію, силу м’язів і рівень незалежності. Інтеграція психоемоційної підтримки є критично важливою складовою успішної реабілітації та підготовки пацієнтів до протезування. Отримані дані можуть бути використані для формування стандартизованих протоколів ранньої вітчизняної реабілітації.
Водночас отримані нами дані демонструють, що ранні втручання можуть попереджати розвиток глибокого психологічного дистресу, який характерний для пізнішого етапу реабілітації в інших дослідженнях.
Індивідуалізована рання програма фізичної терапії та ерготерапії може розглядатися як базовий компонент післяопераційного менеджменту пацієнтів з ампутацією верхньої кінцівки. Її застосування забезпечує комплексний вплив на фізичні та психоемоційні аспекти відновлення та створює сприятливі умови для подальшого етапу протезування.
Завантажити
Посилання
1. Al Ghailani, A., Rafa Amar, M., Mary, M., & Amr, M. (2025). Exploring the role of psychological support and social factors in resilience among traumatic amputees in North Batinah, Oman: Mixed methodology. Middle East Journal of Rehabilitation Health Studies, 12(2), Article e156590. https://doi.org/10.5812/mejrh-156590
2. Andriichuk, O. Ya., & Sakharuk, L. Yu. (2022). Sotsialnyi pasport patsiyenta z depresiyeyu pry formuvanni indyvidualnoi prohramy fizychnoi terapiyi. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2, 35–39. https://doi.org/10.31891/pcs.2022.2.6
3. Andriichuk, O. Ya., & Vavdiuk, H. M. (2023). Metody diahnostyky pry porushenni rotatornoi manzhety plecha. Health & Education, 4, 26–34. https://doi.org/10.32782/health-2023.4.26
4. Bespalenko, A. A., ta in. (2020). Alhorytm reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv z amputatsiieiu kintsivok na osnovi multyprofesiinoho ta indyvidualʹnoho pidkhodu. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, 1, 64–72.
5. Cerebrolysin. (2021). Broshura shkal i testiv dlia otsinky stanu patsiienta: Osnovni shkaly klinichnoi otsinky — vid hostroho insulʹtu do neiroreabilitatsii [Brochure]. Cerebrolysin Ukraine. https://cerebrolysin.com.ua/fileadmin/user_upload/stroke/addition/Cerebrolysin-Scales-21.pdf
6. Feng, Z. (2023). Psychological intervention and therapy after blast injury. In Z. Wang & J. Jiang (Eds.), Explosive Blast Injuries. Springer.
https://doi.org/10.1007/978-981-19-2856-7_1328
7. Fizychna reabilitatsiia pislia amputatsii. EnableMe Ukraina.
https://www.enableme.com.ua/ua/article/fizicna-reabilitacia-pisla-amputacii-10647
8. Güvenç, K., & Eker Güvenç, , Şebnem. (2025). Evaluation of anxiety, depression, and sleep quality in patients following traumatic finger amputation surgery. Journal of Plastic Surgery and Hand Surgery, 60(1), 144–145. https://doi.org/10.2340/jphs.v60.44127
9. Humanity & Inclusion (Handicap International). (2024). Rannia reabilitatsiia patsiientiv pislia amputatsii: Clinical Handbook Ukraine (March 2024).
https://www.hi.org/sn_uploads/Humanity-Inclusion-Clinical-Handbook-Ukraine-FINAL_March2024.pdf
10. Jo, S. H., Kang, S. H., Seo, W. S., Koo, B. H., Kim, H. G., Yun, S. H. (2021). Psychiatric understanding and treatment of patients with amputations. Journal of Yeungnam Medical Science, 38(3), 194–201. https://doi.org/10.12701/yujm.2021.00990
11. Maffoni, M., Casati, A., Tambussi, C., Torlaschi, V., Baldini, M., Dragoni, R., Fundarò, C., Bagnara, L., Ferretti, C., & Pierobon, A. (2025). Psychological and Behavioral Adjustment in Patients with Non-Traumatic Lower Limb Amputation and Prosthesis: A Mixed-Method Triangulation Study. Journal of Clinical Medicine, 14(19), 6973. https://doi.org/10.3390/jcm14196973
12. Noori, M. A., & Al Obaidi, M. (2024). Social interaction and its association with quality of life among lower limb amputees. Iran Journal of War & Public Health, 16(2), 161–167. http://ijwph.ir/article-1-1455-en.html
13. Rudenko, Y., & Assonov, D. (2023). Psychological consequences of limb amputation: Literature review. Psychosomatic Medicine and General Practice, 8(3), 443. https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i3.443
14. Zaslavskyi, P. S. (2023). Dynamika pokaznykiv ortopedychnoho statusu verkhnioi kintsivky u poranenykh z naslidkamy vohnepalʹnoho polistrukturnoho perelomu kistok peredplichchia pid vplyvom kystʹovoi terapii. Rehabilitation and Recreation, 15(5), 42–49. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.5
Завантаження
Опубліковано
Версії
- 02.01.2026 (2)
- 30.12.2025 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 S. M. Shostak, O. Ya. Andriichuk, N. Ya. Ulianytska, S. M. Shostak (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.









