PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF PATIENTS: ASSESSMENT OF ANXIETY DURING THE EARLY STAGE OF POST-TRAUMATIC PHYSICAL THERAPY AND OCCUPATIONAL THERAPY

Анотація

Резюме. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості пацієнтів з ампутаціями верхніх кінцівок унаслідок воєнних дій в Україні та необхідністю удосконалення ранньої посттравматичної реабілітації. Ампутація руки, особливо на рівні плеча, призводить до виражених порушень функціонування, різкого зниження рівня самообслуговування та значного психоемоційного стресу. У гострому післяопераційному періоді (1–21 день) для пацієнтів характерні високий рівень тривоги, фантомний біль, зниження рухової активності й залежність у повсякденних діях, що потребує мультидисциплінарного втручання із поєднанням фізичної терапії (ФТ), ерготерапії (ЕТ) та психологічної підтримки.

Мета дослідження – оцінити ефективність комплексної ранньої програми ФТ та ЕТ у пацієнтів із ампутацією верхньої кінцівки, визначивши її вплив на інтенсивність болю, м’язову силу, амплітуду рухів, рівень тривоги та функціональну незалежність.

Методи. Обстежено 12 військовослужбовців чоловічої статі віком 26–52 роки після ампутації на рівні плеча. Використано: шкалу тривоги Гамільтона (HAM-A), ВАШ для оцінки болю, мануальне м’язове тестування та гоніометрію плечового суглоба, індекс Бартел. Оцінювання проводили на 1–3-й та 20–21-й дні. Реабілітаційна програма включала контроль набряку та формування кукси, профілактику контрактур, вправи для зміцнення м’язів, сенсорну десенсибілізацію, навчання самообслуговуванню та емоційну підтримку.

Результати. На початку дослідження інтенсивність болю у більшості пацієнтів була дуже високою; до 21 дня біль зменшився до слабкого або мінімального. Усі показники ММТ та амплітуди рухів достовірно покращилися (p<0,05). Рівень тривоги за HAM-A знизився з 25,42±2,77 балів (клінічно виражена тривога) до 13,17±2,12 балів (легкий ступінь) (p<0,001). Функціональна незалежність за індексом Бартел зросла з 45±2,04 до 75±2,04 бали, що свідчить про перехід від вираженої до помірної залежності (p<0,001). Отримані результати демонструють позитивний вплив ранньої комплексної програми на фізичний та психоемоційний стан, зокрема зменшення тривоги як важливого бар’єра реабілітації.

Висновки. Рання індивідуалізована програма ФТ та ЕТ є ефективною для пацієнтів у гострому періоді після ампутації верхньої кінцівки. Вона сприяє зменшенню болю та тривожності, покращує рухову функцію, силу м’язів і рівень незалежності. Інтеграція психоемоційної підтримки є критично важливою складовою успішної реабілітації та підготовки пацієнтів до протезування. Отримані дані можуть бути використані для формування стандартизованих протоколів ранньої вітчизняної реабілітації.

Водночас отримані нами дані демонструють, що ранні втручання можуть попереджати розвиток глибокого психологічного дистресу, який характерний для пізнішого етапу реабілітації в інших дослідженнях.

Індивідуалізована рання програма фізичної терапії та ерготерапії може розглядатися як базовий компонент післяопераційного менеджменту пацієнтів з ампутацією верхньої кінцівки. Її застосування забезпечує комплексний вплив на фізичні та психоемоційні аспекти відновлення та створює сприятливі умови для подальшого етапу протезування.