BLOOD PRESSURE VARIABILITY IN ELDERLY AND MIDDLE-AGED HYPERTENSIVE PATIENTS

Анотація

Резюме. Давно доведено, що ризик кардіо- і цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежить не лише від абсолютного рівня артеріального тиску, а й від коливань артеріального тиску протягом різних проміжків часу, тобто варіабельності артеріального тиску. Артеріальний тиск не є статичним параметром, оскільки зазнає безперервних коливань з часом в результаті взаємодії між факторами навколишнього середовища та поведінкою, з одного боку, і внутрішніми механізмами регуляції серцево-судинної системи, з іншого боку. Підвищена варіабельність артеріального тиску може свідчити про порушення серцево-судинної регуляції та власне може бути серцево-судинним фактором ризику, пов’язаного зі збільшенням смертності через інсульт, ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність, термінальну ниркову недостатність та захворюваність на деменцію.

Мета дослідження – удосконалити систему профілактики та діагностики хворих з артеріальною гіпертензією на амбулаторно-поліклінічному етапі за допомогою вивчення варіабельності артеріального тиску.

Методи. Група обстежених була сформована з 60 хворих на артеріальну гіпертензію похилого та середнього віку, у тому числі з ішемічною хворобою серця. З цією метою використовували добовий моніторинг артеріального тиску.

Результати. Частота виявлення високої варіабельності артеріального тиску у хворих з гіпертонічною хворобою похилого віку становила 42,5% (n=17); середнього 30% (n=6).

У хворих на гіпертонічну хворобу з високою та низькою варіабельністю артеріального тиску похилого віку в структурі добового ритму артеріального тиску переважає група non-dipper над dipper (81,1% порівняно з 18,9% та 75% порівняно з 25%, відповідно), у середньому віці також (80% порівняно з 20% і 76,9% порівняно з 23,1%).

Варіабельність артеріального тиску у хворих похилого віку була на 18,6% вища за середній і становила 16,7±7.2 мм рт. ст. (p<0.05).

Різниця за показником середньодобового систолічного артеріального тиску між високою варіабельністю артеріального тиску у людей похилого і середнього віку була на 2,4% вищою з перевагою для людей середнього віку (p<0.01). Різниця за середньодобовим діастолічним артеріальним тиском між високою варіабельністю артеріального тиску людей похилого і середнього віку була на 8,3% вищою з перевагою для людей середнього віку (p<0.01). Ця відмінність простежувалася і за показником максимального діастолічного артеріального тиску і складала 20,4% (p<0.05). Спостерігалося невелике збільшення показників за середнім артеріальним тиском між високою варіабельністю артеріального тиску людей похилого і середнього віку на 2,3% аналогічно (p<0.05). Показник максимального систолічного артеріального тиску на 8,4% і 14,1% значно перевищував контрольне значення між вищезазначеними групами (p<0.001).

Щодо добового індексу середнього артеріального тиску спостерігалася різниця між контролем і низькою/високою варіабельністю артеріального тиску у середньому віці, а саме зниження на 24,1% та 60,3% відповідно (p<0.05).

Висновки. Відсоток наявності пацієнтів із гіпертонічною хворобою з високою варіабельністю артеріального тиску похилого віку вищий, ніж у пацієнтів середнього віку.

У хворих на гіпертонічну хворобу і високу/низьку варіабельність артеріального тиску похилого та середнього віку в структурі добового ритму артеріального тиску переважає група non-dipper.

У середньому віці відбувається збільшення багатьох показників добового моніторингу артеріального тиску, порівняно з похилим, що слід враховувати у лікуванні.