WAYS TO REDUCE THE MANIFESTATIONS OF EMOTIONAL BURNOUT SYNDROME AMONG EMPLOYEES OF THE MUNICIPAL ENTERPRISE "POLTAVA REGIONAL CENTER FOR EMERGENCY MEDICAL AID AND DISASTER MEDICINE OF THE POLTAVA REGIONAL COUNCIL": A MINI-PROJECT REVIEW
DOI:
https://doi.org/10.64108/imh.2025.1.1.45Ключові слова:
синдром емоційного вигорання, працівники екстреної медичної допомоги, шляхи зменшення негативного впливу, плинність кадрів, стрес, якість життя, самооцінка, мініпроєктАнотація
Емоційне вигорання - психологічний синдром, що характеризується емоційним виснаженням, деперсоналізацією та зниженням почуття цінності особистих досягнень, який є тривожним і все більш поширеним явищем в охороні здоров'я, зокрема, і в екстреній медицині. Синдром емоційного вигорання є серйозною проблемою для українців, оскільки впливаючи на професійне та особисте життя, він руйнує стосунки, забирає енергію і може призвести до залежностей, які лише маскують справжні проблеми, погіршуючи якість життя та фізичне здоров’я.
Мета. Проаналізувати мініпроєкт «Виявлення та подолання синдрому емоційного вигорання у працівників Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» та визначити доцільність його упровадження як один зі шляхів зменшення проявів та полегшення перебігу наявного синдрому у працівників системи екстреної медичної допомоги.
Матеріали та організація дослідження. Матеріали: результати опитування працівників КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» за методикою Маслач-Джексон; кількість респондентів – 403 особи. Методи: системного підходу та системного аналізу, аналітичний, прогнозування, моделювання, бібліосемантичний.
Результати. Результати, на які очікуємо у разі успішної реалізації мініпроєкту: зменшення рівня стресу та емоційного вигорання серед працівників системи екстреної медичної допомоги; покращення психологічного благополуччя персоналу підприємства; зміцнення психологічної витривалості працівників та їхньої готовності до стресових ситуацій у робочій діяльності; підвищення якості надання екстреної медичної допомоги пацієнтам; зменшення випадків плинності кадрів; залучення нових працівників до роботи в системі екстреної медичної допомоги; зниження випадків лікарняних листів, пов'язаних зі стресом та емоційним вигоранням.
Висновки. Синдром емоційного вигорання може мати не лише негативне, а й позитивне значення для працівників системи екстреної медичної допомоги, тому сам процес появи, усвідомлення та врегулювання проблеми може стати визначальним моментом у житті людини та змінити його на краще, але тільки за умови, що особа не ігнорує свій стан, визнає наявність синдрому та шукає шляхи подолання проблеми. Запропонований нами проєкт дасть можливість працівникам підприємства навчитися вчасно виявляти у себе симптоми та у разі повторної проблеми не допускати затягування емоційного вигорання. Подолавши «тихого вбивцю», людина може підняти власну самооцінку та отримати безцінний досвід.
Соціально-психологічна атмосфера повинна підтримуватися не лише словами фахівця та діями керівництва закладу охорони здоров’я, але й внутрішнім настроєм працівників медичної сфери. Результати нашого дослідження свідчать про необхідність покращення емоційного стану та впорядкування особистісного світу працівників системи екстреної медичної допомоги.
Завантажити
Посилання
1. Williams, E.S, Rathert, C. & Buttigieg SC. (2020). The Personal and Professional Consequences of Physician Burnout: A Systematic Review of the Literature. Med Care Res Rev, 77(5), 371-386. doi: 10.1177/1077558719856787
2. Tkachyshyna, O.R. (2023). Problema mentalnoho zdorovia v Ukraini: psykholohichnyi analiz [The problem of mental health in Ukraine: psychological analysis]. Habitus, 53, 207-211. https://doi.org/10.32782/2663-5208
3. Ryan, E., Hore, K., Power, J. & Jackson, T. (2023). The relationship between physician burnout and depression, anxiety, suicidality and substance abuse: A mixed methods systematic review. Front Public Health, 11, 1133484. doi: 10.3389/fpubh.2023.1133484,
4. Crudden, G., Margiotta, F. & Doherty, A.M. (2023). Physician burnout and symptom of anxiety and depression: Burnout in Consultant Doctors in Ireland Study (BICDIS). PLoS One, 18 (3), e0276027. doi: 10.1371/journal.pone.0276027
5. Ivasiuk, A. (2024). Heneza emotsiinoho vyhorannia osobystosti. [The Genesis of Emotional Burnout]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy,78 (2), 71-80. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-78-2-71-80.
6. Inzhyievska, L. & Pavlenko, M. (2024). Fenomen rezylientnosti do emotsiinoho vyhorannia medychnykh pratsivnykiv [The phenomenon of resilience to emotional burnout in medical workers]. Naukovi perspektyvy, 1 (43). https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-792-805
7. Stehman, C.R., Testo, Z., Gershaw, R.S. & Kellogg, A.R. (2019). Burnout, Drop Out, Suicide: Physician Loss in Emergency Medicine, Part I. West J Emerg Med. May, 20 (3), 485-494. doi: 10.5811/westjem.2019.4.40970,
8. Ryan, E., Hore, K., Power, J. & Jackson, T. (2023). The relationship between physician burnout and depression, anxiety, suicidality and substance abuse: A mixed methods systematic review. Front Public Health, 11, 1133484. doi: 10.3389/fpubh.2023.1133484
9. Holovanova, I.A., Khorosh, M.V., Liakhova, N.O., Bielikova, I.V., Krasnova, O.I. Podvin, A.M. & Sakhniuk S.O. (2023). Modern views on the occurrence of emotional burnout syndrome in medical workers: a literature review. Public Health J., 4, 4–9. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.1
10. Assonov, D. (2021). Emotsiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv: modeli, faktory ryzyku ta protektyvni faktory [Emotional burnout of health workers: patterns, risk factors and protective factors]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka, 6 (2), 14. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i2.295].
11. Agyapong, B., Obuobi-Donkor, G., Burback, L. & Wei, Y. (2022). Stress, burnout, anxiety and depression among teachers: A scoping review. Int J Environ Res Public Health, 19 (17), 10706. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191710706
12. Sreenivas, S. (2024). How to handle war anxiety. Medically reviewed by Smitha Bhandari, MD on March 13. Available from: https://www.webmd.com/mental-health/how-to-handle-war-anxiety.
13. Smith, R. (2024). The drama of psychoanalysis. BMJ, 385, q966. doi: 10.1136/bmj.q966.
14. Hodkinson, A., Zhou, A., Johnson, J., Geraghty, K., Riley, R, Zhou, A. … Panagioti, M. (2022). Associations of physician burnout with career engagement and quality of patient care: systematic review and meta-analysis. BMJ, 378, e070442. doi: 10.1136/bmj-2022-070442
15. Stehman, C.R., Testo, Z., Gershaw, R.S. & Kellogg, A.R. (2019). Burnout, Drop Out, Suicide: Physician Loss in Emergency Medicine, Part I. West J Emerg Med, 20 (3), 485-494. doi: 10.5811/westjem.2019.4.40970
16. Martin, S.R, Fortier, M.A., Heyming, T.W., Ahn, K., Nichols, W., Golden, C. … Kain, Z.N. (2022). Perfectionism as a predictor of physician burnout. BMC Health Serv Res, 22 (1), 1425. doi: 10.1186/s12913-022-08785-7
17. Osokina, O., Silwal, S., Bohdanova, T., Hodes, M., Sourander, A. & Skokauskas, N. (2023). Impact of the Russian invasion on mental health of adolescents in Ukraine. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry, 62 (3), 335-343. doi: 10.1016/j.jaac.2022.07.845.
18. Litovchenko, O.L, Kapustnyk, V.A, Zavhorodnii, I.V, Merkulova, T.V, Lysak, M.S, Perova, I.H. & Bekkelmann, I. (2023). Emotsiine vyhorannia ta profesiinyi stres sered pratsivnykiv sotsialnykh sfer pid chas kryzovykh podii: pandemii ta voiennoho konfliktu [Emotional burnout and professional stress among social workers during crisis events: pandemics and military conflicts]. Ukrainskmi zhurnal z problem medytsyny pratsi, 19 (3), 172–180. https://doi.org/10.33573/ujoh2023.03.172
19. Myroniuk, I.S., Slabkyi, H.O., Shcherbinska, O.S. & Bilak-Lukianchuk, V.I. (2022). Naslidky viiny z rosiiskoiu federatsiieiu dlia hromadskoho zdorovia Ukrainy [Consequences of the war with the Russian Federation for the public health of Ukraine]. Reproduktyvne zdorovia zhinky, 8, 26-31. https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2022.273291
20. Rusanov, V. (2024). Profesiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv v umovakh viiny: istorychnyi analiz, suchasni doslidzhennia ta avtorske vyznachennia. [Professional burnout of medical workers in wartime conditions: historical analysis, modern research and author's definition]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka, 9 (3). https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i3.529
21. Kulish, O.V. & Sipko, L.O. (2022). Vplyv empatii na formuvannia syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv [The influence of empathy on the formation of emotional burnout syndrome in medical workers]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohiia, 1, 32-6. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.6.
22. Palko, I.O. & Liakhova, N.O. (2024). Vyvchennia rivnia profesiinoho vyhorannia sered pratsivnykiv Tsentru ekstrenoi medychnoi dopomohy ta medytsyny katastrof [Development of the level of professional burnout among the employees of the Center for Emergency Medical Assistance and Disaster Medicine]. Intermedical journal, 2, 129-134. https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-2-22
23. Maslach, C. & Jackson, S.E. (1981). The measurement of experienced burnout. J Organ Behav, 2 (2), 99–113. DOI: https://doi.org/10.1002/job.4030020205
24. Butchenko, T.I. (2020). Sotsialne proiektuvannia : navchalnyi posibnyk dlia zdobuvachiv stupenia vyshchoi osvity bakalavra spetsialnosti «Sotsialna robota» osvitno-profesiinoi prohramy «Sotsialna robota» [Social design: a textbook for applicants for a bachelor's degree in the specialty "Social Work" of the educational and professional program "Social Work"]. Zaporizhzhia : ZNU,. 107 s. https://youthplanning.org/wp-content/uploads/2021/03/socialplanning2020.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 I. Y. Palko, N. O. Lyakhova, I. A. Holovanova, I. V. Belikova, O. I. Krasnova (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
